Ми вшановуємо пам’ять наших Захисників, добровольців і мирних українців, які зазнали нелюдських катувань, знущань і загинули в російському полоні.
Це біль, який назавжди залишиться в серці кожного українця. Це рана, що не загоїться, доки винні не понесуть справедливого покарання.
Схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто був закатований, страчений або вбитий лише за те, що любив свою Батьківщину. Зупинімося на хвилину мовчання, щоб подякувати кожному, хто віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.
Ми пам’ятаємо кожного, хто не скорився ворогу, хто до останнього подиху залишався вірним українському народові та своїй державі.
Сьогодні ми також молимося за всіх наших військовополонених і віримо, що кожен український воїн обов’язково повернеться додому, до своїх рідних.
Пам’ятаємо. Імена не зітруться. Злочини не забудуться.
З глибокою шаною — Ольга Бабенко та команда ГО «За рідне місто».