Дорогі друзі,
29 серпня — це день, коли кожен з нас схиляє голову в глибокій скорботі і вдячності за життя наших Героїв. Це не просто дата — це знак нашої єдності, сил і нескореного духу Українців.
Сьогодні згадуємо всіх наших захисників і захисниць: кожного воїна, волонтера, сина і доньку, які віддали найцінніше — власне життя — за те, щоб ми були вільними, щоб наші діти жили під мирним небом, щоб звучало гордо ім’я України.
Кожен із них — це не просто герой. Їхній подвиг — вічний. Їхня жертва — найвища. І наш обов’язок — берегти цю пам’ять. Любити Україну так само, як вони. І продовжувати рух вперед — до Перемоги.
У ці хвилини скорботи й вдячності, коли мовчання важить більше за слова, я хочу сказати вам: доки ми пам’ятаємо — Герої живі. І поки пам’ять жива, український дух — незламний.
Світла пам’ять кожному захиснику й захисниці. Вічна шана їм. І нехай наша вдячність, пам’ять і зусилля стануть гідним продовженням їхнього подвигу.
З повагою і вірою в Незламну Україну,
Ольга Бабенко
